За період карантину – з 10 березня по 25 квітня – у центри зайнятості області звернулися понад 1600 буковинців
Ринок праці тимчасово завмер. Попри те, що карантинні заходи призвели до призупинення роботи деяких організацій і установ, закладів соціальної сфери, громадського харчування тощо, черг до центрів зайнятості населення особливо не збільшилося. Хоча будь-якої миті може статися сплеск, адже досі невідомо, коли закінчиться карантин, коли відкриють кордони для наших заробітчан, чи надовго вистачить скромних заощаджень. Мабуть, через це вітчизняний уряд ухвалив постанову про виділення коштів для надання фінансової допомоги розміром шість мільярдів гривень Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Ці гроші, на думку урядовців, дозволять вирішити два ключові завдання. Перше – забезпечити реальну допомогу тим людям, які зараз, на жаль, втратили місце. Друге – допомогти роботодавцям з виплатою зарплат їхнім працівникам і тим самим попередити звільнення, зберегти робочі місця. Бо вже нині, як повідомляє Державний центр зайнятості, в Україні налічується понад 300 тис. людей, що отримують допомогу з безробіття.
Влада, особливо зараз, має надати преференції підприємцям, які створюють нові робочі місця
У Чернівецькій області на початок тижня у центрах зайнятості налічувалося 7870 безробітних. Скільки їх насправді? На скільки може збільшити цю кількість вимушений карантин? З цих запитань розпочалася наша розмова з директоркою Чернівецького обласного центру зайнятості Любов’ю КОЖОЛЯНКО.
Дистанційний прийом
– Пані Любове, нині, здається, тільки лікарні працюють у звичному режимі. Робота всіх інших установ обмежена карантинними заходами. Як діють у цих непростих умовах центри зайнятості? Нині всі центри зайнятості працюють у режимі карантину?
– Центри зайнятості – не виняток. У період дії карантину, для попередження розповсюдження коронавірусної інфекції, у філіях Чернівецького обласного центру зайнятості прийом громадян ведуть дистанційно. У телефонному режимі радимо реєструватися безробітним, також дистанційно спілкуємося із зареєстрованими вже особами. Як це відбувається на практиці? По-перше, при вході до кожної філії є скриньки для кореспонденції, в якій відвідувачі можуть залишити документи про взяття на облік. А далі всі реєстраційні дії здійснюють працівники філій центру зайнятості. Для взяття на облік потрібно дві заяви – вони є на нашому сайті в мережі «Інтернет». Їх можна скачати, від руки заповнити, зісканувати і відіслати електронною поштою чи самостійно закинути у скриньку. Через день-два з цією людиною зв’яжеться наш фахівець і вирішить всі формальності з постановки на облік. Ми намагалися спростити процедуру до мінімуму.
– Яка ситуація з безробіттям у краї була торік і на початок нинішнього року?
– Попередній рік для центрів зайнятості був порівняно не складний. Рівень безробіття у нашій області був значно меншим, ніж загалом по Україні. В це складно повірити, проте ми відчували брак кадрів. Складалася ситуація, що навантаження на одну вакансію доходило до двох-трьох людей. А кількість вакансій була вищою за число безробітних на обліку. Розумієте, наш край специфічний – сільськогосподарський. Люди зайняті на полях і в садах. По-друге, чимало краян виїжджають на закордонні заробітки. Маючи біометричний паспорт, можна на три місяці поїхати в одну з країн ЄС, підзаробити валюти, опісля влаштовувалися на два-три місяці, відтак знову виїжджали на роботу. Тому особливий брак кадрів відчувався щодо робітничих професій. Це – слюсарі, слюсарі-сантехніки, електрозварники… Зварникам роботодавці обіцяли платити зарплату 20 тисяч гривень. І все одно ми не могли знайти фахівців. Жорстка конкуренція на ринку праці з боку поляків, чехів, німців позбавляла нас можливості вчасно знаходити відповідні кадри. Однак це в принципі добре, бо вітчизняні роботодавці мусили підтягувати зарплату до європейської.
Ситуацію розрядять інвестори
– Кілька років тому в цехах колишніх заводів «Гравітон» та «Кварц» німці відкрили два виробництва – «Аутомотів Електрік Україна» і «СЕ Борднетце-Україна». Вони вирішили проблему з безробіття у краї?
– Скажу відверто, коли ці підприємства прийшли на буковинський ринок, вони відчутно підірвали його. Знаю, що на «Гравітоні» працювали по 1400 і більше краян, на «Кварці» – трохи менше. Ці підприємства не вимагали у претендентів особливої освіти. Набирали, два тижні стажували і до роботи. Наскільки мені відомо, за умов виконання плану працівникам платили по 10 і більше тисяч гривень у місяць. Крім того, керівники підприємства встановили непоганий соціальний пакет, добре харчування тощо…
– Якось мені довелося спілкуватися з директором «СЕ Борднетце-Україна» Олександром Бафановим. Скаржився, що у Чернівцях бракувало охочих стати до роботи, тому їздили районами для набору працівників…
– Справді, місто не могло вгамувати кадровий голод цих двох сучасних підприємств. Тому вони організували підвезення людей із сільських районів у прийнятних межах. Якщо відверто, мені імпонував їхній підхід до організації справи. Як тільки-но ці підприємства вийшли на наш ринок, їхні керівники звернулися до нас і запропонували співпрацю. Ми охоче погодилися, але попередили їх – якщо хочуть витримати конкуренцію, то мають встановити відповідну зарплату працівникам. Це ми запропонували їм організувати підвезення сільських людей. Вони прислухалися до порад і задоволені.
– Зараз в обласному центрі своєрідний будівельний бум. Куди не глянеш – будівельні крани стоять. Будівельників вистачає, пані Любове?
– У нас не так проблеми з будівельниками, як з їхньою легалізацією. Гадаю, не відкрию секрет, що багато будівельних фірм працюють за «сірими схемами». Подекуди до 50 відсотків. Нелегальна праця в цій галузі буйно квітне. Тут є неабиякі загрози. Насамперед, нелегальна праця не додає пенсійного стажу. По-друге, порушують охорону праці. Якщо трапиться виробнича травма, робітникові марно апелювати до роботодавця. Він вмиє руки. Якось ми одержали доручення від попереднього прем’єр-міністра спільно з Інспекцією по праці проінспектувати підприємства сфери послуг та інших галузей. Виявили цікаву картину – в більшості ресторанів, кафе, барів на роботу оформлено по одній людині. І не знаєш, чи то кухар, чи офіціант. Подібне і в салонах краси, перукарнях, де працюють четверо-п’ятеро людей, а оформлена одна особа. З квітня ми збиралися інспектувати будівельну сферу, але карантин став на заваді. Однак він з часом завершиться і ми поновимо цю роботу. І ще одне, в Європі будівельникам платять більше. Якщо платитимуть добре у нас, бодай 70 відсотків від тамтешньої, то ніхто нікуди не поїде. Аналогічно й на сільськогосподарських роботах.
З вищою освітою у манікюрниці
– Щороку місцеві ліцеї, коледжі, університети випускають тисячі фахівців різних професій. Між тим, працевлаштовуються одиниці. Чи є сплески після випускних вечорів постановки на облік?
– Ні, 100-відсоткової тенденції немає. Так, до нас щороку приходить невеликий відсоток випускників ліцеїв, коледжів, вузів. Для них у нас є база вакансій, кому підходить – влаштовуються. Але для майбутніх працівників протягом року центри зайнятості проводять чимало профорієнтаційних заходів, допомагаємо їм познайомитися з роботодавцями. Зокрема, проводимо ярмарки вакансій, професій, презентація роботодавців. На жаль, нинішнього року в національному університеті відмінили великий ярмарок вакансій. Взагалі профорієнтаційний напрям у нас досить потужний. Цим, крім Служби зайнятості, ніхто більше не займається. Школа відійшла від цього. Хоча зараз у навчальних закладах планують ввести посади кар’єрних радників. Це позитивно і правильно. Наша робота – виправляти помилки, які зробили самі діти. Юристи, економісти – їх є багато й вони не затребувані на ринку. А робітничі професії розлітаються.
– Батьки, які працюють за кордоном, будь-що хочуть дати своїм дітям вищу освіту. Ось одержують вони диплом і куди далі?
– Здебільшого, під час навчання студенти знаходять робоче місце. Інші йдуть працювати на фірми до своїх батьків. Однак є й такі, що приходять у центри і заявляють, що хочуть бути… манікюрницями. І ми, звісно, починаємо їх навчати на цією професією. То навіщо було витрачати п’ять років на навчання у вищому навчальному закладі? Таких готуємо за індивідуальною програмою. Працюємо зі всіма ліцеями, особливо з тими, хто має гуртожитки. Маємо мережу професійно-технічної освіти центрів зайнятості. Дуже сучасні вони у Рівному, Одесі, Харкові. На період навчання зберігається виплата із безробіття. Роботодавець же одержує висококласного фахівця безкоштовно.
– Карантин триває вже півтора місяця. Практично все позакривали. Чи відчули, що збільшилося безробітних?
– Звичайно, відчули. Збільшився наплив, хоча поки що загрозливих тенденцій немає. Наприклад, порівняно з січнем, є 21 відсоток росту, до торішнього – 14 відсотків. Зараз багато сезонних працівників приходять ставати на облік. Раніше при зверненні у Центр зайнятості надавали статус безробітного і лише з сьомого дня призначали допомогу з безробіття. Тепер людині відразу надають статус безробітного й з першого дня призначають допомогу.
– Яка вона, ця допомога?
– На період карантину передбачено збільшити допомогу з безробіття тим людям, які не мають трудового стажу. Це стосується людей, які не працювали впродовж останнього року. Якщо раніше мінімальна допомога становила 650 гривень, тепер – 1000 гривень.
– Чи замислювалися, як «розрулити» ситуацію, коли станеться наплив безробітних?
– Врятує створення нових робочих місць. По-друге, легалізувати те, що вже маємо. Влада мусить видавати преференції підприємцям, котрі створюють нові робочі місця. Як відомо, у нас немає великих підприємств. Тому влада мусить залучати інвесторів, які б зробили вибух на ринку праці. . Ми ж свою роботу знаємо, тому кожна людина, звернувшись до центрів зайнятості, отримає допомогу в працевлаштуванні.
Анатолій ІСАК