Речовину можуть продукувати мікроорганізми, здатні жити у безкисневому середовищі.
Зображення фосфіну в атмосфері Венери
ESO/M. Kornmesser/L. Calçada & NASA/JPL/Caltech
Міжнародна група астрономів знайшла сліди фосфіну у спектрі Венери. Це зробили використовуючи спостереження на Телескопі імені Джеймса Клерка Максвелла зі складу Східноазійської обсерваторії.
Фосфін є своєрідним маркером життя, а про його присутність в атмосфері Венери сьогодні повідомили в Європейській південній обсерваторії.
Аби підтвердити первинні результати дослідники використали 45 антен Великого міліметрового радіотелескопа Атаками (ALMA), що розташований у чилійській пустелі. Обидва інструменти вели спостереження за атмосферою Венери на довжині хвиль у 1 мм, надто довгих для людського ока.
Згодом розрахунки показали невелику кількість фосфіну — близько 20 молекул на мільярд. Дослідники порахували, чи могла ця кількість молекул утворитися з небіологічних процесів на самій Венері. Серед варіантів, які розглянули — взаємодія з сонячним світлом, мінеральні сполуки з поверхні, вулкани та грозові розряди. Однак жоден з цих процесів не міг утворити потрібну кількість. Найкраще, що змогли запропонувати небіологічні моделі – одну десятитисячну від кількости, яку показали результати спостережень.
Однак фосфін складається з атомів водню та фосфору, тому його можуть продукувати мікроорганізми, здатні жити у безкисневому середовищі. Умовно, земним організмам знадобилося б лише 10% їхніх можливостей, щоби виробити потрібну концентрацію для Венери. На Землі бактерії використовують фосфор з мінералів та водень, щоби отримувати енергію, а їхнім побічним продуктом метаболізму є газ фосфін. Наявність таких бактерій на Венері є сміливим припущенням, однак попри свої імовірні відмінності від земних родичів, вони таки можуть впоратися з цим завданням.
Науковці зі США, Сполученого Королівства та Японії впевнені у своїх розрахунках, оскільки їм пощастило підкріпити висновки незалежним спостереженням з ALMA.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media