Відвідувачам представили хати, в яких раніше мешкали гуцули. Колись у таких помешканнях народжували по 12-15 дітей.
У Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту до 35-річчя відкриття установи презентували нові об’єкти – Гуцульську хату та Хату Підгір’я.
Директор музею Іван Пілат зазначив, що від ідеї до її реалізації минуло півтора року.
«Ці хати встановили тут з метою збереження пам’яті, традицій, звичаїв, історії. Щоб діти пам’ятали наші витоки і берегли їх. Будемо використовувати ці споруди як музейні об’єкти для ознайомлення відвідувачів. Їх привезли з двох різних етнографічних зон. Вони уособлюють не просто два села, а певну територію. Хата, якій, скажімо 100-200 років, не збереглася у повному варіанті. Тому збирали її частинами і реконструювали. Ходили селами й шукали подібні хати. Дивилися, чи мають вони історичну й архітектурну цінність. Потім їх перенесли до музею, додали елементи, яких не вистачало, оформили інтер’єр і ось маємо результат», – розповів директор музею.
Він зазначив, що це лише початок реалізації проєкту. Адже біля хати повинна бути стайня, курник та інші елементи господарства. Тому і в музеї хочуть створити повноцінне гуцульське господарство.
Житель Путили Микола Штефуряк, звідки привезли частину гуцульської хати, каже, що таких хат у горах ще є чимало.
«У таких хатах колись народжувалися по 12-15 дітей. Вона двокімнатна, але жили, фактично, лише в одній, інша кімната – хороми, – туди заходили дуже рідко. В цих хатах жили небагаті люди. Попри це, звідси виходили і ставали вченими, письменниками. Цій хаті (ліва частина), – 350 років. Коли люди дізналися, для якої це справи збирають речі, люди самі приходили і здавали різні речі побуту», – розповідає Микола Штефуряк.
Пан Микола також став учасником дійства «Уходини» до нового музейного обєкту, яке презентували представники Гуцульщини.
Частину Хати Підгір’я привезли з села Верхні Петрівці. Ілля Товарницький розповідає, що в цій хаті жила його прабабуся.
«Цій хаті близько 120 років. Її вважали хатою для багатої людини, з двома поверхами. На першому поверсі були дві кімнати. В одній з них колись був магазин. В цьому будинку прожили три покоління. Але останні 20 років в цьому будинку ніхто не жив», – Ілля Товарницький.
Директор музею також наголосив, що особливістю є те, що в одній з хат є піч, яка досі функціонує. Тож у майбутньому тут можуть готувати страви та пригощати гостей музею. Також він зазначив, що на реалізацію проєкту не витралили жодної копійки з бюджету установи, а все реалізували за кошти меценатів.
Фото Володимира Гуцула
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media