A
A
A
Два дні поспіль місцевий музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської збирав аншлаги
На найвищій ноті завершив 91-й театральний сезон колектив Чернівецького музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Найкращі актори самобутньої трупи на чолі з головною режисеркою-постановницею, народною артисткою України Людмилою Скрипкою підготували прем’єру «Сіді Таль. Єврейська душа». Сценарій до постановки написала київська драматургиня Неда Неждана, яка переїхала зі столиці до Чернівців через російське вторгнення. Автор ідеї та продюсер вистави племінник Сіді Таль Давид Гуттманн.
У виставі йдеться про дочку простого пекаря Лейби Беркінталя, яка стала відомою артисткою та грала на їдиші, попри заборони радянської влади. Головну роль грають троє акторок різного віку: юну Сореле відтворювала на сцені Мар’яна Тимчишин, зрілу артистку театру зображала заслужена артистка України Валентина Головко і Сіді Таль у поважному віці зіграла заслужена артистка України Лариса Попенко.
Вистава розповідає про найбільші потрясіння у житті талановитої артистки, яка пережила румунську добу, Другу світову війну та Голокост. У всі ці періоди Сіді Таль неодмінно виступала мовою їдиш, попри радянські репресії, адже в СРСР закривали єврейські театри.
Як зазначила Людмила Скрипка, в трупі нашого театру є чимало виконавиць, котрі могли запросто зіграти роль Сіді. Та за фактурою підійшли Тимчишин, Головко і Попенко. Їх гра була неперевершеною.
Сама ж вистава – саме цей випадок, коли є талановиті виконавці, цікава вистава, коли філігранна гра Валентини Головко в дуеті з Назаром Кавуличем в ролі Фаліка Пінхаса.
Навдивовижу вдало були підібрані актори й для других ролей. Оксана Івахнюк, Ксенія Король, Андрій Циганок створити впізнавані, переконливі ролі, котрі добре запам’ятовуються. Перша виконує роль єврейської мами Сореле Біркенталь, а друга – колоритної сусідки з міського єврейського дворика, який силою їхнього перевтілення перетворюється на універсальну модель давно зниклого чернівецького світу.
Після перегляду вистави захотілося відшукати поміж звивистих вуличок чернівецького передмістя те неповторне подвір’я, в якому Сореле змалку розважала сусідів.
Як на мене, Людмилі Скрипці вдалося правильно обрати оповідну тональність дійства, а комічні сценки відповідали кращим традиціям Шолом-Алейхема. Режисерка не тільки вловила дух часу через життєві події реальних людей, але й зуміла передати це відчуття глядачеві. Хоча, як вона сама зізнається, по ходу чимало моментів доводилося змінювати, доводити схожість тогочасного буття до сьогоденності.
Приємним сюрпризом постановки став голос реальної Сіді Таль, який звучить у звукозаписі. Виступи великої єврейської актриси її теперішні колеги не переспівують, а тільки перекладають українською з ідиш.
Насамкінець зауважу, що життя Сореле (Сіді Таль) проходило на тлі трагічних подій історії минулого століття. Але дух фашизму не вивітрився, а проявився з новою силою. І ця обставина робить прем’єрну виставу чернівецького театру про єврейську душу (А їдише нешуме) особливо актуальною за нинішньої війни росії проти України, на тлі ганебних антисемітських заяв головного російського дипломата Лаврова про євреїв.
Як зазначив директор та художній керівник театру, заслужений працівник культури України Юрій Марчак, ця вистава відбулася за фінансової підтримки Давида Гуттманна, котрий профінансував придбання антуражу. Завдяки йому, авторці сценарію Неді Неждані та колективу чернівецького театру не тільки буковинці але й гості нашого міста поринуть у життя єврейського штетла та дізнаються про життя видатної майстрині сцени Сіді Таль.
Анатолій ІСАК
Новини Чернівецької області