Новини
На Великдень віталися навіть із недругами: традиції святкування на Буковині
15.04.2023
До свяченого збиралася вся родина. Біля храмів одні одним дарували освячені писанки.
Батько ділить свячене яйце на шматочки, роздає кожному, промовляючи: “Дякувати Богові, що допоміг Великодня діждати. Дай Боже, ці свята щасливо відпровадити та нарік їх дочекати. Христос Воскрес!” І всі відповідають: “Воістину Воскрес!”.
Про народні традиції святкування Великодня розповів заслужений діяч мистецтв України, етнограф Микола ШКРІБЛЯК.
Дівчата вмивалися водою з крашанками
*На Великдень до свяченого збиралася вся родина. Їли з великої спільної миски. Розговлялися свяченим яйцем та паскою. Не використовували в цей день ніж, а ламали все руками або краяли напередодні. У хаті не розпалювали вогонь, як би не було холодно.
*Великодній сніданок розпочинали спільною молитвою, щоби триматися купи протягом всього року. Батько ділив свячене яйце, роздавав усім, промовляючи: “Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров’ям на довгії літа. Щоб Матір Божа всіх нас взяла під свій покров. Дай, Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати. Христос воскрес!”. “Воістину воскрес!”, – відповідали всі дружньо за столом.
* Після освячення паски господарі заходили з кошиком до стайні, ставили його зверху на корову, коня або вівцю, щоби добре велося господарство.
* Дівчата набирали з криниці води у миску, клали туди свячені крашанки й монети, вмивалися, щоби бути гарними.
* На Великдень кожен намагався бодай кілька разів смикнути за мотузок і вдарити у дзвін, бо, згідно з народними віруваннями, це приносило щастя на весь рік.
*У Великодню ніч не гасили світло в хаті.
*У деяких селах на Великдень стріляли із рушниць, брязкотіли тріскачками, дзвонили в церковні дзвони, бо люди вірили, що все це відганяє злих духів та нечисту силу.
Старші люди топтали ряст
*Вважається великим гріхом не вітатися на Великдень навіть із недругами.
*Свячене не можна викидати. Залишки їжі закопували на городі або в полі, щоби вродив гарний урожай.
*Шкаралупу від освячених яєць кидали в річку, аби приплили до наших предків рахманів зі звісткою про Великдень.
*Святкували три дні. Христосувалися крашанками, навідували родичів, несли великодні страви самотнім та бідним людям.
* Дарували одне одному освячені писанки. Зазвичай це робили біля церкви зі словами: “Христос Воскрес! Щоб ти був
(чи була) такий гарний і бажаний, як писанка на Великдень”.
* Писанку “Сорок клинців”, яка символізує успіх у житті та достаток у господарстві, зазвичай дарували поважним, шанованим газдам.
* Дівчата дарували хлопцям на гаївках писанки з дубовими листочками, що символізували чоловічу силу.
* Із тваринами або квіточками писанки давали дітям.
* У деяких селах господарі закопували освячені писанки на межі поля чи городу, щоб гарно вродило.
*У понеділок, який у народі називають поливаним, хлопці обливали дівчат водою. Вважалося, що великодня вода цілюща, тому весь рік будеш здоровою, а волосся ростиме густим та пишним.
*У Великодні свята буковинці поминали покійних. Люди йшли на могили, тричі стукали писанками об хрест, давали за поману.
*Старші люди шукали в ці дні квітів рясту, а знайшовши, топтали їх, промовляючи: “Щоб і на той рік діждать рясту топтать”.
*Великодні свята закінчувалися, але ще стояли на столах паски, крашанки, писанки, лунало повсюди “Христос воскрес!”. Так треба вітатися упродовж 40 днів – аж до Христового Вознесіння.
” ”
–>
Джерело
Новини Глибоччини