Колишня Чернівецька школа № 1 торік стала ліцеєм імені Антона Кохановського.
До 2027 року всі заклади середньої освіти повинні завершити процес трансформації мережі й визначити свій статус: початкова школа, гімназія або ліцей.
Колишня Чернівецька школа № 1 торік стала ліцеєм імені Антона Кохановського. Цей статус означає, що учні після 9 року навчання зможуть продовжити здобувати освіту в профільних старших класах. Реформований заклад обрав собі три профілі: філологічний, історико-філологічний та технологічний.
Спершу школу № 1 хотіли трансформувати в гімназію, однак батьки учнів були проти й наполягли на створенні ліцею.
Чернівецьке медіа «Шпальта» спільно з «Новою українською школою» поспілкувалися з директоркою, вчителями та батьками учнів ліцею і дізналися про таке:
– чому батьки були проти гімназії і як їм вдалося «вибороти» статус ліцею;
– які профілі для себе обрав ліцей № 22 та де він шукає фахівців;
– чому статус ліцею – не назавжди;
– яке найскладніше завдання під час трансформації мережі.
«Не хотіли відходити від традицій, яким понад 200 років»
Рішення про зміну Чернівецької загальноосвітньої школи № 1 на Чернівецький ліцей № 22 імені Антона Кохановського ухвалили в червні минулого року, а в січні 2023 року ліцей отримав статут та рішення про перейменування.
Втім, спершу цей заклад освіти мав стати гімназією. Тож учні тут могли б навчатися лише до 9 класу.
Нинішня директорка ліцею № 22 Леся Бабій розповіла, що, коли йшла на конкурс директорів, погоджувалася з рішенням про присвоєння школі статусу гімназії. Однак коли вивчила потенціал закладу, то змінила думку.
Директорка Леся Бабій
«Ця школа має життєвий історичний шлях завдовжки у 214 років. Вона була цісарсько-королівським ліцеєм, і ми не маємо відступати від традицій. Я очолила цю школу, аби зберегти та примножити її традиції», – каже Леся Бабій.
Учителька української мови та літератури ліцею№ 22 Валентина Лазар додає, що педагоги закладу підтримали директорку в тому, аби отримати статус ліцею.
Вчителька Валентина Лазар
«Віддавати наших учнів, яких ми навчали, які гарно працюють, до інших шкіл, не хотілося. Ми вболіваємо за кожного учня, аби після школи вони добре склали іспити й могли обрати улюблену професію», – каже Валентина.
Вона додає, що вчителі ліцею щороку повинні підвищувати свій фаховий рівень, вдосконалюватися для роботи в профільних класах.
«Звичайно, ліцей – це більше відповідальности. Потрібно підтримувати рівень школи й працювати над тим, аби учні показували гарні результати. Це справа престижу нашого закладу», – додає вчителька.
Крім того, проти перетворення школи на гімназію були й батьки.
«У нас родинна школа, тут навчаються цілі покоління. Батьки учнів навчалися тут і хочуть, аби діти продовжили навчання саме у нас», – каже директорка.
Так, батьки та команда закладу вирішили звернутися до міської ради. Вони створили петицію, яка набрала необхідну кількість голосів, а депутати ухвалили рішення про присвоєння школі статусу ліцею.
Мама десятикласниці Юлія Зіброва, яка підготувала петицію, розповіла:
«У школі сильний педагогічний колектив і перевести дітей до іншого закладу було б неправильним».
Мама Юлія Зіброва
Які профілі обрали для себе в статусі ліцею
Із січня 2023 року в закладі почали процес профілювання. Ліцей обрав собі три профілі для старшої школи:
– філологічний,
– історико-філологічний,
– технологічний.
За словами директорки, профілі обирали з огляду на побажання батьків.
«Ми обрали мовно-історичний профіль, бо це актуально. Крім того, у нас дійсно хороша підготовка з цього напряму як у середній, початковій, так і в старшій школі. Наші учні добре складають національний мультипредметний тест без репетиторів», – коментує Леся Бабій.
Також у ліцеї № 22 буде технологічний профіль. Він передбачає уроки з дизайну інтер’єрів та екстер’єрів, макетування, елементи креслення та вивчення ПДР. Також викладатимуть домедичну допомогу.
Клас ПДР
За словами директорки ліцею, у школі є фахівці та база для викладання обраних профілів, окрім фахівця для технологічного профілю.
«У школі є історики, філологи. Наразі запросили на роботу вчителя з дизайну інтер’єрів та екстер’єрів. Він працюватиме за сумісництвом, бо також викладає в художньому училищі. Це творчий, креативний учитель, який уміє працювати з молоддю», – зауважує Леся Бабій.
«Статус ліцею не вічний»
В Управлінні освіти Чернівецької міської ради розповіли, що для того, аби заклад середньої освіти став ліцеєм, він повинен мати не менше двох класів на паралелі в старшій школі та три профілі навчання.
«На той момент 9 клас завершили тільки 38 учнів. Планувати, що всі діти підуть у 10 клас ми не могли, бо загалом у громаді приблизно 60 % дітей ідуть у 10 клас.
Аналіз попередніх років у цьому закладі показував, що відсоток тих, хто йшов у 10 клас, був ще нижчим. Школа не могла забезпечити два класи на паралелі й три профілі за мінімуму 28 дітей у класі», – коментує перше рішення про перетворення школи на гімназію керівниця Управління освіти Чернівецької міської ради Ірина Ткачук.
Також в Управлінні орієнтувалися на те, що під час формування мережі важливим є територіальний розподіл ліцеїв містом, і він повинен бути рівномірним.
«Якщо говорити про центр Чернівців, то тут велика кількість ліцеїв. Зокрема, №№ 1, 5, 9, 11, 12», – додає Ірина.
Втім, за її словами, зважаючи на те, що батьківська громадськість і адміністрація закладу наполягали на створенні ліцею та з огляду на те, що нова керівниця «дуже активна, на яку можна покластися», в Управлінні вирішили дати школі шанс створити ліцей.
Станом на 15 червня в Чернівецькій громаді створили 24 ліцеї з 45 закладів загальної середньої освіти. В Управлінні освіти припускають, що це забагато для громади. Водночас зауважують, що статус ліцею – не назавжди.
«Ми будемо аналізувати профілі, які пропонують заклади, аби забезпечити максимальну розмаїтість. Та, зрештою, усі заклади середньої освіти, які перейшли чи переходять у статус ліцеїв, поінформовані, що це не вічно, і може змінитися, якщо вони не будуть дотримуватися вимог», – зазначила Ірина Ткачук.
«Найскладніше — пояснити батькам»
В Управлінні освіти кажуть, що під час формування мережі найскладніше завдання – донести інформацію до батьківської громади та педагогічного колективу. Адже батьки тих дітей, які планують продовжити навчання в 10 класі, здебільшого хочуть залишитися у своєму закладі. Тому, звісно, їм доводиться докладно пояснювати, які переваги для дітей дає профілізація освіти.
«Батькам потрібно розуміти, для чого глобально існує реформа і профілізація. Очевидно, що в 5-9 класах діти здобувають базову освіту, а з 10 до 12 їх готують до навчання в закладах вищої освіти. Тож, обирати ліцей варто без прив’язки до закладу чи території проживання, а відповідно до того, з якими дисциплінами ваша дитина хоче пов’язати своє життя в майбутньому», – додала Ірина Ткачук.
Ольга Максимюк, спеціально для Нової української школи
Фото: «Шпальта», автор – Ігор Константинюк
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media