Новини
“Хотів відправити окупантів до пекла”: історія воїна-добровольця, який після травми працює у Чернівецькому ТЦК

13.08.2024

Фото із фб-сторінки Чернівецького обласного ТЦК та СП

Чернівчанин Олег на псевдо Лис – один із тих сміливців, які пішли захищати державу в перші дні великого вторгнення. Після кількох років роботи в Німеччині чоловік повернувся до рідних Чернівців. Та вже за два місяці життя в Україні йому довелося взяти до рук зброю, аби захищати країну.

“На війні найбільше підтримувала думка, що моя сім’я, дружина і діти в безпеці. Це головне”, – каже воїн.

Про це ідеться у матеріалі служби зв’язків з громадськістю Чернівецького ОТЦК та СП
Чернівецького обласного ТЦК та СП, пише molbuk.ua

Читайте також:  Компенсація автоцивілки в Дії: для ветеранів запустили нову онлайн-послугу

– Звичайно, не думав, що почнеться таке. Так співпало, що 24 лютого придбав машину, і взагалі в плани війна точно не входила. Але зібрався і пішов у військкомат. Чому? Бо побачив, як загарбники вбивають наших людей. Йшов, щоб якомога більше окупантів відправити назад”, – розповідає.

Олег долучився до 22-го окремого стрілецького батальйону, який тоді формувався на Буковині. Військового досвіду раніше не мав, та пройшов підготовку і був призначений на посаду розвідника-кулеметника.

“Після Великодня ми вирушили на бойові завдання до Харківської області. Пізніше батальйон приєднали до 116 окремої механізованої бригади і ми пішли в наступ на Запоріжжі. Були на різних напрямах і в різних районах”, – згадує воїн.

Читайте також:  РАДІО СОКFM | Про подію, що залишає післясмак тиші…

У бригаді був розвідником-радіотелефоністом. Військовий розповідає, що за весь час війни хвилювали не самі бойові дії і небезпека, а те, щоби вціліли побратими. Але без втрат війна, як би того не хотілось, неможлива: полягли побратими, командир взводу…

– Відносини в підрозділі були супер, завжди трималися один за одного. Напевно, це сильно допомагало кожному з нас, бо довіряли тим, хто із тобою поряд. Із приємного згадалося, що саме в районі зустрів давнього друга з Чернівців, з яким не бачилися 13 років”, – усміхається співрозмовник.

Військовий каже, що про важкі моменти згадувати не хочеться і скаржитися немає на що. Повернувся живим – і те добре. У зв’язку з бойовими травмами і хворобою хребта в липні цьогоріч був переведений в роту охорони Чернівецького ТЦК та СП.

Читайте також:  У Раді створюють робочу групу щодо проведення виборів президента під час воєнного стану

“Чому зараз складно на фронті? Бо не вистачає людей. Якщо підрозділ укомплектований, то більші шанси вижити кожному, це всі знають. Що б я міг сказати тим чоловікам, які ще чекають? Щоби йшли і захищали свої сім’ї. Бо як окупанти сюди прийдуть, вони жаліти нікого не будуть. Ми це бачили. А можуть чекати і надалі, але наслідки будуть дуже страшні”, – розмірковує Лис.

” ”

–>

Джерело

   

Залишити відповідь