Новини
П’ять років в’язниці та понад 30 тис. грн штрафу: нардеп з Буковин підготував для українців новий “закон про дрова”
04.11.2024
В Україні ініціювали новий законопроєкт, авторами якого є Максим Павлюк, Владлен Неклюдов, Сергій Іонушас та інші депутати, переважно зі “Слуги народу”.
Серед них також голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Вони запропонували збільшити штрафи та впровадити кримінальну відповідальність за зберігання дров без документів, пише Обозреватель.
Нагадаємо, нардеп від “Слуги народу” народився у с. Горішні Шерівці Заставнівського району Чернівецької області.
Ініціатива викликала значний резонанс, особливо серед населення сільських регіонів, де дрова є основним джерелом обігріву житла. Згідно з положеннями закону, зберігання деревини без належних документів тепер може призвести до суттєвих штрафів, а у випадках, коли вартість перевищує встановлений ліміт, навіть до позбавлення волі.
Законопроєкт був поданий Комітетом Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, а його авторами виступили народні депутати, серед яких Максим Павлюк, Владлен Неклюдов, Сергій Іонушас, В’ячеслав Медяник. Метою закону є боротьба з незаконною вирубкою лісів, що є актуальною проблемою в Україні, оскільки масштаби незаконної діяльності у лісовій галузі досягли критичного рівня. Законодавці пояснюють, що цей крок спрямований на захист лісів від неконтрольованого вирубування, яке шкодить екології та сприяє браконьєрству.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нардеп “Слуги народу” з Буковини єдиний проголосував за підвищення зарплати прокурорам
Законопроєкт передбачає посилення відповідальності за зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів. Серед основних положень закону:
кримінальна відповідальність: якщо вартість збереженої деревини перевищує 30 тисяч гривень, порушнику загрожує кримінальна відповідальність із позбавленням волі на термін від 5 до 7 років;
адміністративна відповідальність: у разі, якщо вартість деревини менша за 30 тисяч гривень, передбачено адміністративний штраф від 34 тисяч гривень. Це стосується навіть випадків зберігання одного дерева чи стовбура без належної документації.
Для контролю за виконанням закону передбачено співпрацю правоохоронних органів із місцевими адміністраціями, що мають інформацію про офіційні заготівлі дров у регіонах. Відомості про законне походження деревини повинні підтверджуватись документами, які видаються офіційними лісовими господарствами.
Таким чином, заготовлювачі дров зобов’язані мати такі документи на випадок перевірок, а їхнє зберігання та передача здійснюватимуться на підставі актів купівлі-продажу або накладних. Для підтвердження легальності придбаних дров закон зобов’язує громадян мати один з наступних документів:
чек або накладна від офіційного продавця, яка підтверджує покупку деревини;
дозвіл на заготівлю, виданий місцевими органами влади або лісовими господарствами;
документ про купівлю на офіційних лісових складах.
Юристи зауважують, що ці документи повинні бути доступними на момент перевірки. Відсутність документів може спричинити адміністративний штраф, а у разі серйозного порушення – кримінальну відповідальність.
Особливо гостро закон може вплинути на жителів сільських територій, де дрова є основним видом палива. У сільській місцевості люди часто заготовляють дрова самостійно або купують їх у місцевих заготівельників, які не завжди можуть надати офіційні документи. Наприклад, багато хто використовує деревину з чагарників або невеликих заростей, що не вимагає дозволів у місцевих умовах. Проте, за новим законом, навіть така заготівля деревини вважається незаконною без документів, що підтверджують її легальне походження.
Закон вже викликав занепокоєння серед експертів. Адвокат Олексій Кінебас вказує, що відсутність перехідних положень означає негайне набрання чинності після підпису президента. Це створює ризик для населення, яке вже зберігає дрова без документів, оскільки люди, що заготовляли або купували деревину раніше, теж можуть потрапити під дію закону. Адвокат зазначає, що цей закон потенційно криміналізує звичайну побутову практику та підвищує навантаження на правоохоронні органи.
” ”
–>
Джерело