На старих будівлях у місті збереглися написи румунською, на івриті та англомовні.
Чернівці — місто, яке захоплює не лише своєю архітектурною спадщиною, але й прихованими свідченнями минулого, яке можна знайти на його старовинних будівлях. Історичні надписи на фасадах будівель — це не лише слова, це фрагменти, які дають уявлення про соціальне, економічне та культурне життя міста в різні етапи його історії.
Як ці надписи можуть допомогти у вивченні минулого Чернівців розповіла працівниця відділу краєзнавства Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка Ольга Серебріян.
На вулиці Наволоцькій, де колись стояла будівля родини Туркевичів, можна побачити напис на івриті. Цей напис є яскравим свідченням впливу єврейської громади на розвиток міста в кінці XIX — початку XX століття. Родина Туркевичів була з Рахова, міста на Закарпатті, і активно долучалася до розвитку Чернівців, особливо в торгівлі, ремеслах та фінансах.
«Після ретельного огляду можна стверджувати, що напис на івриті дозволяє глибше зрозуміти вплив єврейської громади на Чернівці. Сама будівля родини Туркевичів була зруйнована, і на її місці збудували релігійний заклад, що підкреслює перехід від торгово-промислової діяльності до духовного життя міста, яке стало важливим аспектом розвитку громади», — розповідає Ольга Серебріян.
Цікавою також є історія будівлі на вулиці Ткача (раніше Жукова). Колись тут знаходився ресторан у румунському стилі, а зараз це місце зазнало змін. Однак, на фасаді будівлі досі зберігаються старі надписи, що свідчать про діяльність різних підприємств і закладів, зокрема ресторану, який функціонував в цьому місці. Подібні знахідки можна зустріти в різних частинах Чернівців, підтверджуючи багатий торговий і культурний потенціал міста.
«Не менш цікавим є напис на будівлі дитячого притулку на вулиці Головній, 169. Він свідчить про колишнє існування Чернівецької парової броварні, де продавали березневе пиво. Такі підприємства мали велике значення для міста, адже вони не тільки забезпечували населення напоями, але й створювали робочі місця. Чернівці відомі своєю пивною традицією, і такі надписи дозволяють досліджувати історію пивоварства в Україні», — зазначає краєзнавиця.
На вулиці Лисенка також збереглися фрагменти напису, що вказують на молочарню. Це нагадує про те, якими важливими були молочні продукти для місцевої економіки та культури, адже молочарні відігравали важливу роль у повсякденному житті чернівчан.
Не можна залишити без уваги напис румунською мовою на будівлі за адресою вулиця Головна, 169, де раніше розташовувалася кравецька майстерня. Цей напис дає змогу зрозуміти важливу роль ремісників і кравців у побуті Чернівців того часу. Згодом у цьому будинку функціонував дитячий притулок. Тому точний вік напису наразі встановити не вдалося.
«Згадка про приміщення дитячого притулку на вулиці Головній датується 1924 роком. Однак, за словами експертів, будівля ймовірно старіша, оскільки напис вказує на часи, коли місто перебувало під Австро-Угорщиною. Інші надписи на будівлях міста, зокрема на Головній вулиці, вказують на відомих торговців і ремісників, серед яких Геллер і Целлер. Це підкреслює важливість місцевої економіки та культурного середовища Чернівців того часу», — додає Ольга Серебріян.
Ще однією цікавою знахідкою є написи 1898 року, кав’ярні «Габсбург», на будівлі Національного банку в Чернівцях на Центральній площі. Під час реконструкції будівлі виявили написи, які свідчать про діяльність одного з найкращих відпочинкових закладів міста.
«Кав’ярня “Габсбург” була популярним місцем серед чернівецької еліти: тут збиралися поети, музиканти, художники, філософи. У цій кав’ярні пила каву Леся Українка, коли приїжджала в гості до Ольги Кобилянської. Такі надписи відображають важливу культурну роль Чернівців на перехресті століть», — підсумовує Ольга Серебріян.
Примітно, що в Чернівцях в кінці XIX – початку XX століть єврейська громада відігравала важливу роль у розвитку міста, зокрема в освітній та культурній сферах. Багато синагог поєднували в собі функції релігійного та навчального закладу, адже єврейська громада потребувала спеціалізованих місць для навчання дітей.
«Щодо художника Ясапа Ейсіковича, то, на жаль, виявлених робіт або документів, що підтверджують його творчість у Чернівцях, наразі не знайшли. Відомо, що він розписував велику синагогу у Чернівцях. Можливо, це маловідомий митець або його роботи не збереглися до наших часів. Але, без сумніву, такі деталі допомагають краще зрозуміти культурне багатство міста та його різноманітні історичні шари», – каже Ольга Серебріян.
Усі ці історичні надписи, які збереглися на будівлях Чернівців, є важливими документами для дослідження міської архітектури, економіки та соціальних процесів. Вони дозволяють глибше зрозуміти, як змінювалося життя міста, і як релігійні, культурні та економічні впливи формували розвиток Чернівців. Вивчення цих написів допомагає краще розуміти багатий соціокультурний ландшафт, що характерний для Чернівців того часу, зауважує краєзнавиця.
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media