Історія Володимира Цитрака, який після фронту повернувся до давньої мрії та перетворив її на справу життя.
Володимир Цитрак — ветеран із Берегомета. Він започаткував крафтове виробництво під торговою маркою «Трав’єн» за підтримки державного гранту «Ветеранська справа».
Колишній військовик заготовляє та переробляє лікарські трави, гриби, ягоди й мед. А ще виготовляє натуральні сиропи, варення, соуси. Ця справа допомагає йому відновитися після фронту.
В інтерв’ю «Шпальті» ветеран розповів, як війна змінила його життя, про створення бізнесу з нуля, чому збір трав став для нього реабілітацією та як досвід фронту допоміг не відкладати мрії на потім.
– Збирав трави та гриби ще у шкільні роки. Я народився і виріс на Івано-Франківщині — там, де починаються Карпати. З дитинства часто бував у лісі, на річці і завжди відчував цікавість до трав, грибів, ягід. Згодом навчався у Чернівцях, і тоді вже збирав їх як любитель – для себе та рідних. Мріяв започаткувати власну справу, але весь час відкладав… Після двох років на фронті зрозумів: відкладати більше не можна. Життя надто коротке, аби жити «на потім»…
Тож вирішив започаткувати власний бізнес. Звернувся до Центру зайнятости, подав заявку на державний грант «Ветеранська справа» — й отримав підтримку. Допомогли з бізнес-планом та прорахунками. За кошти гранту вдалося придбати обладнання й сировину.
Так і народився «Трав’єн» – бренд, який сьогодні асоціюється з натуральними крафтовими чаями, медом, варенням, сиропами та грибами з Карпат.
– Назва з’явилася природно. У селищі Берегомет, де ми проживаємо з дружиною Кірою, є багато гірських хребтів із милозвучними назвами. Один із них – Трав’єн. Саме на його схилах разом із дружиною збираємо чимало трав і ягід. Тож це найкраща назва для моєї справи.
За словами Володимира, найважче було налагодити всі процеси: щоб не виникало накладок, щоб усе працювало злагоджено — від збору до пакування, від виготовлення до брендування.
– Ми зверталися до друзів, знайомих, спеціалізованих компаній. Вони допомагали з рекламою та розробкою бренду. Було багато питань, які потрібно було вирішити за короткий час. Але все вдалося.
Сьогодні «Трав’єн» продає свою продукцію через соціальні мережі, а також завдяки сарафанному радіо. Люди рекомендують одне одному, діляться враженнями від чаїв — так формується коло постійних клієнтів.
«Що може бути краще для відновлення»
Сам процес заготівлі трав Володимир описує як форму медитації. Він вважає, що перебування на природі, збір ягід і трав — ідеальний спосіб реабілітації після фронту.
– Це дуже допомагає. Коли заготовляєш трави, ти перебуваєш у дикій природі, сам на сам із нею. І це найкраще, що може бути для відновлення після війни.
Збір продукції залежить від стадії дозрівання плодів і періоду цвітіння трав та ягід.
– Заготовляти їх потрібно тоді, коли у них найбільша кількість вітамінів. Важливий період — початок літа і до середини осени. Головне — вчасно зібрати, правильно висушити чи законсервувати, щоб упродовж усього сезону — до нового врожаю — все було в наявності.
Передає продукцію побратимам на передову
Частину продукції Володимир регулярно відправляє побратимам на передову, щоб урізноманітнити меню військових.
Він каже, що військова служба навчила його жити тут і зараз та займатися тим, чого по-справжньому хочеться.
– Війна дала дуже просте, але потужне усвідомлення: життя коротке, його треба цінувати і займатися тим, до чого прагнеш. Бо роки минають, а обставини можуть скластися так, що попрощаєшся з життям, не здійснивши своїх планів.
За словами Володимира, ще жодного разу не хотів кинути справу. Навпаки: для нього його робота — це повернення до себе.
– Моменту, коли хотілося все залишити, ще не було. І, сподіваюся, не буде. Цим бізнесом займаюся пів року, але тема давно знайома: ми з дружиною завжди збирали ягоди для себе, робили чаї, експериментували.
Ветеран радить іншим військовим: «Займайтеся тим, що любите».
– Робіть те, що вам найбільше подобається. Але при цьому, якщо запускаєте бізнес, усе детально прораховуйте, щоб було менше шансів на помилку.
Попереду у «Трав’єн» нові плани.
– Плануємо розширювати асортимент і виходити з продукцією на крафтові мережі. Є ідеї, куди розвиватися. А далі побачимо.
Фото: Тарас Піц
Західна Україна
Інформує: Shpalta.media