Пам'яті солдата Олександра Трухана (позивний «Манчик»)
Хвилина мовчання
05.02.2026 09:00
Укрінформ
Його ім’я живе у пам’яті односельців, на шкільному подвір’ї, у назві вулиці рідного села
Олександр був звичайним сільським хлопцем з Київщини, чоловіком і батьком двох синів. У 2022 році без вагань став на захист України, але в грудні того ж року загинув під Соледаром…
Олександр народився у селі Куповате Чорнобильського району Київської області 6 травня 1985 року. Після Чорнобильської катастрофи родина Миколи і Марії Труханів з маленьким сином була евакуйована до села Грузького (тоді Макарівського району), що стало їхньою новою домівкою.
Тут народилися сестри Сашка – Юлія та Олена. У 2003 році юнак закінчив Гружчанську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів, працював різноробочим. Згодом одружився, з дружиною Іриною виховували синів Олександра та Віталія. На жаль, з часом шляхи з Іриною розійшлися…
Після початку широкомасштабного вторгнення РФ Олександр добровольцем пішов захищати рідну землю.
З 16 вересня 2022 року безпосередньо брав участь у боях. Проходив службу водієм мотопіхотного взводу мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" Сухопутних військ Збройних Сил України. Мав позивний «Манчик». Брав активну участь в обороні позицій при відбитті атак та штурмів ворога, виявляючи при цьому мужність.
Олександр загинув 7 грудня 2022 року поблизу Соледара внаслідок артилерійського обстрілу РФ, отримавши несумісне з життям поранення голови та шиї.
Прощання з бійцем відбулося 15 грудня. Поховали Олександра Трухана у Грузькому поряд з батьками.
9 квітня 2024 року учні гімназії, в якій навчався Олександр, під час обласного природоохоронного флешмобу «Дерево героя» висадили в пам'ять про нього Катальпу Нана.
А 17 квітня на фасаді навчального закладу з’явилася меморіальна дошка Олександру Трухану. Почесне право відкрити її було надано односельцю, воїну-Захиснику Миколі Швецю.
22 квітня Бишівська сільська рада перейменувала вулицю Дружби народів у Грузькому, на якій мешкав Олександр, на честь Українських Героїв.
Така увага до простого сільського хлопця, який одним із перших на початку широкомасштабного вторгнення став на захист Батьківщини, не залишилася непоміченою. 27 листопада 2024 року за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку Указом Президента України №787/2024 солдат Трухан Олександр Миколайович був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
4 грудня 2025 року Олександр був увічнений на пам’ятній дошці Алеї Героїв рідного села разом з іще шістьма захисниками…
Ми пам’ятаємо їхню благородність і тихий героїзм, проявлені в обороні нашої країни. Вони будуть гідними прикладами для наступних поколінь.
Вічна слава Героям України!
Євген Букет
Фото з сімейного архіву
Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform
Новини з передової