Асистент кафедри БДМУ Анна Пазинюк
Фото надано pogliad.ua
A
A
A
Як ефективно убезпечити себе та близьких від паразитів, розповідає «Погляду» асистент кафедри БДМУ Анна Пазинюк
Ми любимо літо за стиглу домашню городину, відпочинок біля річки та пікніки з м’ясними стравами на багатті. Що може бути краще за цю теплу пору року? Однак існує те, що може завадити відпочинку та підірвати наш імунітет – гельмінтоз. Розвиток цієї недуги спричиняють певні види паразитів – гельмінти – червоподібні паразити, які потрапивши в організм тварини чи людини, живуть та харчуються за рахунок свого нового «господаря», чим спричиняють розвиток запальних процесів в організмі. За даними ВООЗ, щорічно офіційно реєструється 300-400 тис. випадків гельмінтозів, з них 80% – серед дітей. Через своє часте поширення та різноманітні клінічні прояви, тема гельмінтозів залишається актуальною і сьогодні.
Джерелами зараження гельмінтами є:
– Не дотримуючись основних правил гігієни та обробки продуктів, ми наражаємо на небезпеку себе та оточуючих, тим самим створюючи сприятливі умови гельмінтам для паразитування, – пояснює асистент кафедри БДМУ Анна Пазинюк.
За її словами, найчастішими симптомами зараження даними паразитами можуть бути: загальна слабкість, дратівливість, порушення сну, втрата апетиту, нудота, періодичні болі у животі, порушення стільця, алергічні реакції. Однак, внаслідок глобальних екологічних змін, частого застосування антибактеріальних лікарських засобів, стресових ситуацій та погіршеної адаптації до навколишнього середовища, клінічна картина багатьох захворювань, в тому числі гельмінтозів, може змінюватися, що ускладнює діагностування хвороби.
Сьогодні фармацевтичний ринок представлений певним числом синтетичних антигельмінтних препаратів, таких як альбендазол, мебендазол, левамізол, пірантел, піперазина адипінат. Дані препарати ефективно боряться із гельмінтами, але часом можуть викликати небажані реакції з боку шлунково-кишкового тракту та печінки, нирок та сечовидільної системи, та інших систем органів. Ще донедавна науковці досліджували можливість повної заміни синтетичних лікарських засобів рослинними, аби зменшити вплив побічних ефектів на організм. Проте, дослідження показали, що незважаючи на певні недоліки, синтетичні антигельмінтні препарати залишаються препаратами вибору для лікування гельмінтозів за рахунок своєї ефективної терапевтичної дії. В той час як лікарські засоби на рослинній основі можуть бути доповненням до терапії та профілактики гельмінтозів.
Рослини, які мають антигельмінтні властивості:
– Часник городній. Ця доступна та широко поширена рослина, крім вітамінів, жирних та ефірних олій, вуглеводів, макро- та мікроелементів, містить речовини з антибактеріальними властивостями, що пригнічує процеси гниття і бродіння в кишечнику та сприяє нормалізації мікрофлори. При правильному застосуванні, часник покращує секреторну та моторну функції травного каналу і погіршує умови для життєдіяльності гельмінтів.
– Гарбуз звичайний. Лікарською рослинною сировиною слугує насіння, до складу якого входить речовина з антигельмінтними властивостями, яка, потрапляючи в організм, змінює рухову активність паразита і сприяє його загибелі.
– Полин гіркий. Лікарська рослинна сировина – трава – містить велику кількість гіркот, ефірних олій, органічних кислот та дубильних речовин. Антигельмінтна дія проявляється за рахунок певних видів ефірних олій, які паралізують нервову систему глистів, позбавляють їх можливості рухатися й допомагають виводити їх з організму природним шляхом.
! Аби захистити себе від зараження гельмінтами, варто завжди дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, а при перших симптомах гельмінтозу – звертатися до лікаря.
Новини Чернівецької області